Під тихий шепіт триггерів…
Печальні очі і сумні
Як листя жовте восени
Сльоза, що скотиться повільно,
І ти відчуєш: справді вільна!
Найвідчайдушніша душа
Розкриє справжнії вітрила
Повіє вітер – вся краса
Засяє у тобі, прекрасна Німфа!
Відкрите море вже чекає
Твоїх долонь правдивий дотик.
А серце рветься і страждає
І не повірить лише доти,
Коли ввірветься до кімнати
Повітря спаравжньої свободи.
І легкий бриз в кохання шати
Одягне, підібравши теплі ноти.
